Національний банк України

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:43, 13 грудня 2018; Mmshchyhlynska.gi15 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Kyiv vidom ta nevidom.png

Опис

У Києві на вулиці Інститутській під номером 9 стоїть велична, монументальна будівля Національного банку України, що вражає своєю красою та вишуканістю. Але народження Національного банку України почалося в 1839 році в старому будинку, де на вулиці Бегічевскій, будинок 9 (нині Інститутська) була розташована контора Державного комерційного банку. Цю вулицю названо на честь генерал-губернатора Бегічева, особняк якого знаходився на перехресті з вулицею Шовковичною. Пізніше для контори у польської знаті було викуплено красивий двоповерховий будинок з восьмиколонним портиком та двома виступами з боків фасаду. Аристократія Києва полюбляла відвідувати контору банку не тільки у зв'язку з фінансовими справами, але й з причини того, що в чудовому залі для прийомів проводилися бали, маскаради, на яких бували й вищі чини Києва. Коли у будівлі контори Держбанку стало мало місця для проведення фінансових операцій, було вирішено побудувати нову.

Будівництво почалося восени 1902 року на вулиці Інститутській, поряд зі старим будинком, за проектом київського архітектора Олександра Скобелєва, який переміг у конкурсі. Проект фасаду будівлі банку було розроблено за ескізами Олександра Вербицького. Київ одержав прекрасну двоповерхову будівлю з цокольним і підвальним поверхами, побудовану з використанням найсучаснішого технічного оснащення. Подвійна система вентиляції (витяжна й нагнітаюча) та сім електричних вентиляторів очищували повітря в приміщеннях, функціонувало електричне освітлення та парове опалення. У дворі банку було спеціально посаджено розарій, аромат троянд відчувався на всіх поверхах, потрапляючи туди через повітрозабірники (під час реконструкції намагалися відновити роботу вентиляційної системи, але аромат троянд повернути не вдалося, оскільки замість розарію тепер тут стоять гаражі).

Першу пожежну сигналізацію було встановлено в 1905 році в будівлі банку і у чотирьохповерховому флігелі, побудованому у дворі (у відповідності до стилю основної будівлі), для проживання банківських службовців. Через кілька років це врятувало обидва будинки від серйозної пожежі (в одній з труб флігеля сталося займання і спрацювала пожежна сигналізація). Щоб оцінити все, що було зроблено, треба звернути увагу на те, що роботи проводилися на початку 20 сторіччя, і на технічні можливості того часу. На всі ці нововведення і будівництво будівлі було витрачено близько 850 тисяч рублів. Роботу з облицювання будівлі штучним каменем (його було виконано під сірий граніт і рожевий піщаник) та проведення художніх робіт з оформлення внутрішнього інтер'єру доручено італійському скульптору Еліо Салю. Київська контора Держбанку розпочала свою роботу в новій будівлі через три роки, а через рік її було урочисто освячено.

За радянської влади у найзнаменитішій будівлі Київської контори Державного банку розташовувалися Українська республіканська контора Держбанку СРСР (після розпаду СРСР її було перейменовано у Національний банк України) та Міська контора Держбанку СРСР, а поряд знаходився Київський земельний банк, в якому зараз розташовано прес-клуб Кабінету Міністрів України (Інститутська, 7).

Під час реконструкції в 1934 році було надбудовано ще два поверхи. Проект надбудови розроблено Кобелєвим у співавторстві з Риковим. Дах довелося піднімати потужними домкратами (він був зроблений з металоконструкцій і з причини дуже великої ваги, його довелося розрізати на частини) і поверхи надбудовували поступово, завдяки чому було збережено грифонів. Роботу було виконано на високопрофесійному рівні, тому будівля банку не тільки не погіршила свій вигляд, але й стала ще більш солідною. Досі тут збереглися герби Київської, Подільської та Волинської губерній, на київському гербі зображено Архістратига Михаїла з піднятим мечем. Фасад будівлі Національного банку України виконано в стилі раннього флорентійського відродження і північно-італійської готики. Окрасою фасаду є кручені мармурові колони і декоративні вежі по кутах будівлі, які підтримують скульптури величезних грифонів, (грифони в античній міфології вважалися охоронцями золотих родовищ). Під кожним вікном і на кутах балконів - зображення левів, які є символом могутності, що відповідає статусу головного фінансового органу, Національного банку України. На фасаді будівлі зображено емблеми промисловості, транспорту, торгівлі, сільського господарства. Вражає інтер'єр будівлі, особливо операційний зал, де багато різьблення і ліпнини, а барвисті вітражі на вікнах додають урочистості. Окрасою залу є скульптурні композиції античних богів Гефеста, Деметри, Гермеса, Афіни Паллади, а в центрі стелі головного операційного залу - зображення архистратига Михаїла, покровителя Києва.

Національний банк України входить до переліку найвідоміших архітектурних пам'яток Києва, побудованих у 20 столітті. Будинок банку, який стоїть окремо, гармонійно вписався в навколишню забудову, композиційно об'єднуючись з сусідніми будівлями кам'яними воротами, що робить центральний фасад будівлі архітектурно більш значущим.

Вид ресурсу

Фото/2000‎

Етнографія

Краєзнавчі об’єкти

Національний банк України‎

Установи, заклади, організації та підприємства (про них)

Персоналії

Хронологічні рубрики

Історія Києва в Незалежній Україні (з 1991 р.)‎‎

Систематичні рубрики

Туристичні місця‎

Відомості про ресурс

Підготував(ла)

Щиглинська Мирослава Михайлівна