Слухняно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:53, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Слухняно, слух’яно, нар. Послушно. Не може піти слідком за своїм серцем так слухняно, як мала дитина. Левиц. Пов. 283. Ум. Слухняненько, слух’яненько. Вони слухняненько коло мене посідали. МВ. II. 116.