Циганча
Циганча, -чати, с. Цыганенокъ. Ном. № 936. Дивиться.... як циганча на добре сало. Гліб. Зострічають, тільки не цигана, а циганча, так літ з п’ятнадцять йому. Грин. II. 212.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЦИГАНЧА́, ати, сер. Циганська дитина. В хаті стояла невимовна задуха. У злиденній берлосі тулилися до матері двоє переляканих циганчат із знедоленими обличчями (Ярослав Галан, Гори.., 1956, 30); Галасливими зграями носяться по майдану замурзані циганчата (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 335); * У порівняннях. Олекса Безик виходить з свого подвір'я, за ним по болоті скаче дітвора, як циганчата (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 54); Пухленьке, смугляве, як циганча, воно [дівча] зробило кумедний реверанс і подерлося верхи на коротковухого Джека (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 264).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
