Набряк
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:18, 17 жовтня 2018; Amshaman.fpmv18 (обговорення • внесок)
Сучасні словники
НА́БРЯК, у, чол.
1. Пухлина, яка виникає через скупчення рідини (випоту) в тканинах. Кухонну сіль обмежують при захворюваннях серця і нирок, що супроводяться набряками (Загальний догляд за хворими, 1957, 56).
2. Темно-червона або синювата припухлість на тілі від незначного підшкірного крововиливу, удару та інших причин. В результаті тривалості застою венозної крові розвиваються набряки (Я. Л. Рапопорт, Курс патології, 1956, 97).
Ілюстрації
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=vW3_0x_WH6E
Див. також
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%BA
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 20.
Див.
«Словник української мови» (або СУМ-11)
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Факультет права та міжнародних відносин}}}]]