Хабета
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:55, 22 листопада 2018; Vibrukhalska.im18 (обговорення • внесок)
Хабета, -ти, ж. Кляча. Отто хабета: скільки бий, стільки і в’їдеш. Канев. у. Хабе́та 1.коняга; старий, знесилений, худий кінь (ст)|| = кінь 2. худа, непропорційно висока жінка чи дівчина (м, ст) Синоніми:
1. хаба; шкапа
