Зім’яти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:34, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Зім’яти и зімня́ти, -мну, -не́ш, гл. 1) Смять. 2) Стереть, растереть; истолочь. Зімну всього я на кабаку. Котл. Ен. II. 18. Зімни трохи маку. Зім’яв сіль.