Гуркотіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:33, 31 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Гуркотіти, -кочу, -тиш, гл. = Гуркотати 1. Грин. III. 673. Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить. (Загадка: грім). Ном. стр. 291, № 47. На горищі шось стука та гуркотить. Мнж. 130. За громом громи гуркотять. Греб. 374.
