Черничка

Черничка, -ки, ж. Ум. отъ черниця.

Сучасні словники

Словник української мови

ЧЕРНИЦЯ 1, і, жін. Жіночий рід до чернець. Задзвонили до вечерні; Оксана осталась, А черниця, помолившись, В храм пошкандибала (Тарас Шевченко, I, 1963, 128); [Одарка:] Не знаю, як я з жалю не вмерла. ..Прийде вечір, дівчата зберуться на вулицю, співають, сміються, а у мене й охоти нема — ні до пісень, ні до жартів... Так вже мене всі й прозвали черницею (Марко Кропивницький, I, 1958, 61); * У порівняннях. З хати, мов черниця, вийшла Ольга. На білому, схудлому обличчі різко виділяються чорні брови, під застиглими очима плямами залягає темнота (Михайло Стельмах, II, 1962, 153).

Вікіпедія

Черниця — монашка - монашка — жінка член релігійної громади, яка веде аскетичне життя або в рамках громади (жіночий монастир), або на самоті.

Села:

Черниця — Львівська область, Бродівський район

Черниця — Львівська область, Миколаївський район

Черниця — Рівненська область, Корецький район

Черниця — Житомирська область, Новоград-Волинський район

Річки:

Черниця — річка у Львівській області, притока Дністра

Черниця — річка у Тернопільській області, притока Гнилої

Ілюстрації

Див. також

Черниця (фільм)