Репнути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 03:36, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Репнути, -ну, -неш, гл. 1) Треснуть, растрескаться, лопнуть. (Паска) не репнула. Кв. II. 177. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на їй репне. Дещо. Іде він льодом, коли лід репнув. Грин. І. 205. 2) Съ силой упасть на землю. Угор.
