Псюка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:42, 16 листопада 2017; Lmkarpova.pi17 (обговорення • внесок)
Історичне тлумачення
Псюка, -ки, ж. Собака.
ПСЮ́КА, и, чол. і жін. Збільш.-зневажл. до пес. І я гнівався на них, немов пес мені ковбасу з’їв, а я до того ж ніяк не знайду дрюка, щоб ударити ненажерливого псюку.Євген Гуцало. Позичений чоловік (Номис, 1864, № 9771)