Пухир
Пухир, -ра, пухи́рь, -ря́, м. 1) Волдырь. Як линула окропом на руку, так он які пухирі понабігали. Харьк. г. 2) Пузырь. 3) Мочевой пузырь. НВолын. у.
Пухи́р (лат. bulla) — порожнинне утворення епідермісу, наповнений рідиною кулястий виступ на поверхні шкіри або слизової оболонки, що виникає як окремий симптом при опіках, потертості або при деяких захворюваннях, таких як гострі дерматити. У медичній практиці часто називають цей елемент «буллою».
Пухирі мають круглу або неправильну форму. Розмір — понад 13–15 мм. Клінічно — припідняті над поверхнею ділянки шкіри, рожевого кольору, неправильних обрисів. Супроводжуються свербінням і подразненням. Характерне раптове, майже миттєве виникнення, короткочасне (кілька хвилин або годин) існування і швидке безслідне зникнення.
Окрім великих пухирів, на шкірі також з'являються пухирці. Пухирець (лат. vesicula) — невелике (1–5 мм) порожнинне утворення епідермісу, із серозною рідиною усередині. Пухирці трапляються при простому герпесі, екземі, вітряній і натуральній віспі, оперізуючому герпесі тощо. У медичній практиці часто називають цей елемент «везикулою».
Від пухирів слід відрізняти піхурі (лат. urtica) — безпорожнинні утворення на шкірі. У медичній практиці часто називають цей елемент «уртикою».
Зміст
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПУХИР, я, чол.
1. Наповнений рідиною кулястий виступ на поверхні шкіри або слизових оболонок, що виникає при опіках, потертості та при деяких захворюваннях.
2. Те саме, що пузир
3. Те саме, що міхур
Ілюстрації
|
|
|
Див. також
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/pukhyr
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%83%D1%85%D0%B8%D1%80
