Брань

Брань, -ні, ж. Извѣстно только изъ анекдота о лѣнивой женщинѣ. «Шо ти, жінко, робиш, шо роботи твоєї не видно?» — Та шо роблю? я — каже, — чоловіче, брань беру. — А він то й дума: «шо ж то таке: брань беру?» Поліз на горище, сидить, дожидає, поки вона буде брань брати. Вона встала, напрягла ороху, прослала ряднину, насипала туди ороху; взяла, лягла черевом на землю і бере ротом орох той, їсть.... Грин. II. 163.

Див. також

Брань- Викисловарь

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках БРАНЬ, і, жін., ц.-с. Війна; битва. — Чи мир нам везете, чи брань? (Іван Котляревський, I, 1952, 201); Друзі зброї і смертної брані Не вмирають, не гинуть, живуть (Павло Усенко, Вибр., 1948, 233).

Ілюстрації