Соловеєчко

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Соловеєчко, -ка, м. Ум. отъ соловей. , а, сер. Зменш.-пестл. до соловейко 1. В леваді пісеньок співають косарі, І соловеєчко щебече (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 59); — Ти ж мій голубчику!.. Ти ж мій соловеєчку, синочку мій коханий, дорогий... — стиха приказує вона (Степан Васильченко, I, 1959, 323).










{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}