Лемак
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:52, 15 листопада 2018; Byprokhorenko.ij18 (обговорення • внесок)
Лема́к, -ка́, м. Названіе малоросса, живущаго въ Венгріи, въ долинахъ, за Бескидами. О. 1861. І. 265; 1862. I. 79.
Зміст
Сучасні словники
Великий тлумачний словник сучасної української мови
Лемак -а́, ч. Українець – житель угорських долин на захід від Бескидів.
→
Академічний тлумачний словник
ЛЕ́МКИ, ів, мн. (одн. лемко, а, чол.; лемка, и, жін.). Етнографічна група українців, які здавна живуть в Карпатах на обох схилах Східних Бескидів. [Митро (читає):] Лемки в сірих гунях по-сусідськи розмовляли з покутянами з-над Пруту (Іван Франко, IX, 1952, 38); Історико-етнографічна спільність населення Карпат, головним чином деяких етнографічних груп українців (гуцулів, бойків, лемків), поляків.., словаків і чехів.., сформувалась внаслідок довголітнього проживання їх на спільній території (Народна творчість та етнографія, 4, 1964, 21).