Старість

Старість, -рости, ж. Старость. Старість не прийде з добром: коли не з кашлем, то з горбом. Ном. № 13954. Старість не радість. Ном.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

• 1. Період життя, що наступає після зрілості і характеризується поступовим послабленням діяльності організму; похилий вік кого-небудь; протилежне молодість. Старість іде і хвороби веде (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 149); Всього надбали. Та діточок у їх бігма.. Хто ж їх старість привітає, За дитину стане? (Тарас Шевченко, I, 1963, 310); Старші невістки та дочки зглянулись на материну старість і по черзі приходили помагати матері прати плаття зимою на річці (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 410); Старість з фізіологічної точки зору характеризується зниженням функцій усіх систем організму (Фізіологічний журнал, II, 3, 1956, 79); В білій сорочці, весь білий і прозорий від старості й доброти, лежав мій дід Семен, колишній чумак (Олександр Довженко, I, 1958, 65); Петро лишився у неї єдиним сином — втіха її старості, підтримка і надія (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 59). До старості доходити (дійти, доживати, дожити); У (в) старість приходити (прийти) — досягати старих років, похилого віку. Ти вже до старості доходиш, так позабував єси, що то є молод чоловік (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 330); — Дожити до глибокої старості я раджу всім (Юрій Яновський, II, 1958, 13); Все записуй в серці молодому, Буде це як знахідка тобі, Коли в старість прийдеш, як додому, Як у гавань тиху по плавбі!.. (Максим Рильський, Голос, осінь, 1959, 30); Заспокоїти старість див. заспокоювати; Зігрівати (зогрівати, зігріти, зогріти) старість див. зігрівати; На старість (старості); Під старість — на схилі віку, досягши похилого віку. Дума [Вовк]: — Лев, мабуть, дурненький Або ж на старість силу збув, Що став такий плохенький (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 30); Ще й досі топче землю Інокентій Гамалія, на старість бороду викохав, як просяний віник, а замолоду парубкам ребра ламав (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 21); Йому поставлять пам'ятник. Він буде вирізьблений не похилим, яким він був на старості, а прямий і відвертий, з непокритою головою (Олександр Довженко, I, 1958, 500); Коли змолоду ворона попід небом не літала, то не полетить вона туди й під старість (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 123); Цар під старість оженився (За походами спізнився), І на горе, на біду Взяв царицю молоду (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 86); На старості літ див. літа; Старість лягає на плечі див. плече.
• 2. Довгочасне, тривале існування чого-небудь (про предмети). Темна стара церковка. Уся вона наче скорчилася від старості (Марко Вовчок, I, 1955, 302); Там стояв під сливкою старий ослін на трьох ніжках, бо четверта зогнила зі старості та й відпала (Лесь Мартович, Тв., 1954, 229).

Фразеологічний словник української мови

Фразеологізми зі словом старість

• Годувати бебехами (буханцями) кого і б/д. Бити кого-небудь.— Оце діждався діточок на старість... Не хлібом, а бебехами годують. (Григорій Тютюнник. Вир.) С и н о н і-м и: частувати кулаками; годувати штурханцями.
• Учись — на старість буде як нахідка. (М. Но-мис.)
• Не чіпайте. Ну, ще ралець підно симо старості на Великдень, на Ко ляду та на іменини.(3. Тулуб. Людолови.)
• Старість - не радість

Ілюстрації