Дибки

І. Дибки- бок, мн. Зменш. до диби. ♦ Дибки (на дибки) ставати (зводитися і т. ін.) — те саме, що На диби́ ставати (зводитися і т. ін.) (див. диби). Кінь звивається дибки, гарцює (Іван Сенченко, Опов., 1959, 377); Їдуть вершники: почесна варта чи що б то? Під ними гарцюють коні, стають дибки, крешуть підковами брук (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 33); Здоровезний пес рвався на цепу, дибки ставав, сікаючись до прибулих у двір (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 425); * Образно. Кріпак не гнув шиї перед паном, робітник — перед хазяїном,.. все, зачувши волю, піднялося на дибки і прокричало про своє право (Панас Мирний, III, 1954, 186); Здіймався.. вітер, туману вже не було, море ставало дибки, загрожуючи малим суднам (Олесь Донченко, III, 1956, 359).

Синоніми: сторч, сторчака, насторч, навсторч, стійма, ставма, сторчма, сторчаком, дибом, диба, навдибки.

Антоніми: падати, лягати, сідати.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ста́ти (вста́ти) / става́ти (на) диби́. Не погодитися з чим-небудь, запротестувати.

Молодий поїхав кликати на весілля родичів та сусід… Мельхиседек був би радий їхати, але .. Марта стала на дибки (І. Нечуй-Левицький)

дибка I д`ибка -и, ж. Зменш. до диба I 2).

II дибк`а присл. Сторч, стійма.