Кудля

Ку́для, -лі, ж. Потасовка, взбучка. Ти бо мені там не дуже пащикуй, бо такої кудлі і валі завдам, що і в дуту не полізе. Екатер. г.

Сучасні словники

Кудля - Скуйовджені пасма волосся або вовни. От дурна псина.. Рве пазурями траву, відкидає від себе, і летять навздогін за нею збиті на задку кудли (Коцюб., II, 1955, 226); — Ти на чоботи не лягай, бо й так гаряче,— сказав Артем, висмикуючи носки чобіт з-під кудлів пса (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 40).

Ілюстрації

x140px