Худо

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

І. Худо, -да, с. Худо, зло. Я їм добра не вжичу, худа не мислю. Чуб. V. 1172.

ІІ. Худо, нар. Плохо, худо. Ой як добре буде, то я й забарюся, а як худо буде, то й назад вернуся. О. 1861. IV. 93. (Нп.).

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Присл. до худий 2. Худо жити, моя матусенько, за п'яницею (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 270).

2. у знач. присудк. сл. Те саме, що погано 5. Ой як же їй худо буде, Вона мене лаять буде (Павло Чубинський, V, 1874, 810); — Не плач, дівко, тут тобі худо не буде, — умовляв і дворник [двірник] (Панас Мирний, IV, 1955, 172).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 167.Коментарі (0) ХУДО 2, а, сер., заст. Щось погане, неприємне; зло, лихо. — Тепер я сама тебе поцілую аж тричі, бо знаю, що й в тебе на думці нема ніякого худа (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 47); — Що ж... нема худа без добра, — сказав тихо [старий] (Іван Рябокляч, Золототисячник, 1948, 47).

Ілюстрації

Хутір1.jpg Хутір2.jpg Хутір3.jpg Хутір4.jpg


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання