Майорити

Майори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Мелькать, виднѣться слегка, изрѣдка. Сонце майорить між хмарами. Не вродила овощ: то там, то там майорить слива й груша. Волч. у. 2) Развѣваться. Тільки чуприна майорить. Ном. № 4419. Табакове листя майорить на вітрі. Лубен. у.

Зміст

1 Сучасні словники
- 1.1 Академічний тлумачний словник
- 1.2 Словний синонімів
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник

МАЙОРІТИ, майорить і рідко майоріє, недок. 1. Невиразно виднітися вдалині; маячити (див. маячити 1). І розходяться, клубочаться тумани, Вдалині Трипілля майорить... (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 14); Уже в степу багаття догора, над чорним полем ледве майоріє... (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 57). 2. Те саме, що мигтіти; А квіток — так і рябіють, метелики так і майорять (Архип Тесленко, Вибр., 1936, 35); Здавалось — цілий світ у водах, між купав, Тремтів і майорів, одбившися яскраво (Максим Рильський, Поеми, 1957, 213); На красунях майоріли дивні вбрання (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 170); Я озирнувся: чимало людей стояло з непокритими головами, а повітря над ними майоріло шапками (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 124). 3. Коливатися під дією вітру. Тільки чуприна майорить (Номис, 1864, № 4419); Усе лякало нас: трава, що тихо майоріла, і гаю дальнього стіна, що в заході горіла (Леся Українка, I, 1951, 458); Майорять під морозним вітром червоні знамена (Олександр Довженко, I, 1958, 50).