Шухляда

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Шухляда, -ди, ж. 1) Ящикъ въ столѣ, выдвижной ящикъ. 3) Шкатулка. Ум. Шухлядка.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ШУХЛЯ́ДА, и, жін.

Чотирикутна (перев. висувна) коробка для зберігання дрібних речей в столі, шафі і т. ін. Дашкович схопився, висунув з стола шухляду з асигнаціями й сунув в руки жінці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 393); Аксель оглянула кожну дрібничку в кімнаті, пустотливо зазирнула в шухляди трюмо (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 234); [Ольга:] Ти їдеш, треба тобі все в дорогу зібрати. (Відкрила шухляду, витягнула сорочки) (Олександр Корнійчук, II, 1955, 160); Марко схопився з місця, кинувся до шухляд, де в Луки валялося багато старих ключів (Іван Микитенко, II, 1957, 325).

Відкладати (відкласти) в довгу шухляду

Відкладати (відкласти) в довгу шухляду - відкладати виконання якоїсь справи на довгий, невизначений час.

Наталка. Так я сказала уже, що все для тебе (матері) зроблю, тілько щоб не спішили з весіллям. Виборний. А нащо ж одкладовать в довгий ящик; адже ми не судді (Котляревський). Центральна рада, не відкладаючи справу в довгу шухляду, одразу продала Україну німцям (Остап Вишня).


Ілюстрації

Shuhlyada081118.jpg Shuhlyada81118.jpg Shuhliada081118.jpg Shuhliada81118.jpg

Медіа

Іншими мовами

Український багатомовний словник

esp cajón

ara جا ر و ر

bul чекмедже

zho 箱子

fra tiroir

eng drawer

pol szuflada

por gaveta

ron sertar

rus ящик