Шухляда

Шухляда, -ди, ж. 1) Ящикъ въ столѣ, выдвижной ящикъ. 3) Шкатулка. Ум. Шухлядка.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ШУХЛЯ́ДА, и, жін.

Чотирикутна (перев. висувна) коробка для зберігання дрібних речей в столі, шафі і т. ін. Дашкович схопився, висунув з стола шухляду з асигнаціями й сунув в руки жінці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 393); Аксель оглянула кожну дрібничку в кімнаті, пустотливо зазирнула в шухляди трюмо (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 234); [Ольга:] Ти їдеш, треба тобі все в дорогу зібрати. (Відкрила шухляду, витягнула сорочки) (Олександр Корнійчук, II, 1955, 160); Марко схопився з місця, кинувся до шухляд, де в Луки валялося багато старих ключів (Іван Микитенко, II, 1957, 325).

♦ Відкладати (відкласти) в довгу шухляду див. довгий; Відкладати (відкласти) справу (справи) у довгу шухляду див. справа 1.

Ілюстрації