Ятлик

Я́тлик, -ка, м. Ум. отъ ятел.

чол., діал. Зменш.-пестл. до ятел. В гайку червоноголовий ятлик свистів уже зовсім по-весняному птах) ятіль (р. Ятель), ятіл (р. ятла) (пом. ятлік, ятлічок), (діал.) якіль (р. якола, розум. якілко), (рідше) Дятел (р. -тля), клюй -дерево, деревоклюй, вербоклюк, довбач, довбаль, Жовна (джовна), Жолонко. Спеціальність: д. Зелений - Жовна зелена; д. строкатий - дятелік, Жовна тарчаста; д. чорний - Жовна чорна.