Биндючитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:52, 6 листопада 2018; Oakolesnichenko.fpmv18 (обговорення • внесок)
Биндючитися, -чуся, -чишся, гл. = Бундючитися.
Визначення
Поводитися бундючно, чванливо
Синоніми
чванитися, величатися, заноситися, пишатися, зарозуміватися, жм. приндитися, кокошитися, пиндючитися, гороїжитися, ок. ставитися, г. фудулитися, обр. гнути кирпу, підіймати носа, високо нестися <літати>, закопилювати губу, вдаватися в пиху; док. загордіти.
Ілюстрації
Література
Він живе тілько тут, бач, возний — так і бундючиться, що помазався паном (Іван Котляревський, II, 1953, 28); — Ти гляди мені, жени коні під самісінький ґанок: треба бундючиться! — навчав отець Харитін погонича (Нечуй-Левицький, III, 1956, 168); Він [пан Купа], запорожець колишній, бундючиться, величається.. супроти простих людей (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 219).