Чвак
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:18, 5 листопада 2018; Oohurska.fpmv18 (обговорення • внесок)
Чвак, -ка, м. Болѣзнь скота: копыта облазятъ, языкъ пухнетъ и облазитъ. Александров. у. Мнж. 123. Ящуръ?
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЧВАК, ЧВАК-ЧВА́К, виг. Звуконаслідування, що означає чмокання, цмокання під час ходіння по болоту, багнистих місцях і т. ін.
Чавкало під ногами липке болото.. Чвак, чвак. Позаду чути голоси: то, напевне, йдуть Сніп і Мазур (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 224).
Орфографічний словник української мови
чмокати — аю, аєш, недок., розм.
1) неперех. Видавати губами звуки, що нагадують смоктання, цмокання. || Промовляти з прицмокуванням.
2) перех. Голосно цілувати.
3) неперех. Те саме, що чавкати
