Обличчя

Обличчя, -чя, с. Лицо. Прийняв він (янголь) на себе обличчя цара. Рудч. Ск. II. 160. На обличчя був препоганий. Обли́ччя або лице́ — частина голови, обмежена чолом, вухами, щоками і підборіддям. На ній розташовані: чоло, брови, перенісся, очі, ніс, щоки, губи і підборіддя. Обличчя дуже чітко виражає людські почуття, зокрема емоції, такі як біль, радість, розчарування, втома, спокій, злість тощо. Обличчя є особистісною частиною тіла людини, за якою її зазвичай ідентифікують.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації