Тачка

Тачка, -ки, ж. Тачка. Фр. Пр. 119. Везуть люде тачку. Грин. 1. 38. Ум. Тачечка.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови: в 11 тт.

ТА́ЧКА, и, ж. Ручний, звичайно одноколісний візок, яким перевозять вантажі на невелику відстань, тримаючи за ручки й штовхаючи поперед себе. Микола, крекчучи та надсаджуючись, попхав на тачці мої речі (Коцюб., III, 1956, 130); Носили пісок і в кошиках, й на ношах,.. возили в тачках (Л. Укр., III, 1952, 666); Під час окупації майже в кожній нашій сім’ї завелися отакі двоколісні тачки, на яких люди привозили з сіл картоплю або перевозили речі (Сміл., Сашко, 1957, 185); * Образно. Доки міг, то я тяг сю тачку життя (Фр., XI, 1952, 48).

Вікіпедія

Та́чка — простий пристрій для транспортування вантажів, який використовує принцип важеля для зменшення докладаного зусилля. Складається з кузова, коліс (колеса) та руків'їв.

Слово «тачка» походить від тачати («гнати», «котити»), спорідненого зі дієсловами точити, текти, з чеськ. táčeti («крутити», «качати») і пол. tасzаć (так само)[

Ілюстрації