Иний

Иний, -а, -е. = Инший. Мав хтось иний родитися, та кури запіли. Посл.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 43. Іний, а, е, займ. означ.

1. Який відрізняється від названого, даного; який існує, перебуває не в цьому місці, не в цих обставинах; не цей, не той, другий Умивай же біле личко Дрібними сльозами, Бо вернулись москалики Іншими шляхами (Тарас Шевченко, I, 1963, 25); У цих розмовах сам на сам з людиною іншого, далекого світу Хаєцький почував себе зовсім інакше, ніж під час розмови з своїми товаришами по зброї (Олесь Гончар, III, 1959, 220); Ще не встигли розійтись комбідівські збори, як селом обережно засновигали інші постаті (Михайло Стельмах, II, 1962, 92); // Який змінився порівняно з попереднім; не такий, як раніше; інакший. Що вік, то інший світ (Номис, 1864, № 7946); І Данило інший став, як одружився: вже не насуплені чорні брови, і на устах ласкавий усміх (Марко Вовчок, I, 1955, 99); — Орлюк! — Єсть сержант Орлюк! Генерал Глазунов підійшов до сержанта. — Ви мене пам'ятаєте? — запитав він зовсім іншим, тихим голосом (Олександр Довженко, I, 1958, 309); // у знач. ім. інше, шого, сер. Те, що відрізняється від названого, даного; не те, що було. Він зовсім про інше марить (Леся Українка, I, 1951, 311); Артема цікавило не це, доїдуть вони чи не доїдуть до фронту. Його цікавило інше: ешелон той зараз на станції чи, може, поїхав? (Андрій Головко, II, 1957, 527); // Протилежний зазначеному. — А може, тебе доля занесла куди в далеку чужину, на інший край світу (Панас Мирний, II, 1954, 65); Вітер потроху перелягає, шамотить над хвилями, що котяться одна за одною й котяться, і починає дмухати зовсім з іншого боку (Юрій Яновський, II, 1958, 50); // Ще який-небудь із ряду однорідних предметів, явищ, із групи людей, об'єднаних спільною ознакою. Поговорив [парубок] з дівчиною — вже й каже, що полюбив.. На другий день побачив не то красивішу, а тільки іншу, вже вп'ять [знову] сю любить, а про учорашню і не згадує! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 306); Зв'язані незримими нитками З усіма наземними краями, Люди наміряються свій лет І до інших скерувать планет (Максим Рильський, III, 1961, 70); Кошти партії та її організацій складаються з членських внесків, доходів від підприємств партії та інших надходжень (Статут КПРС, 1961, 29); // у знач. ім. інший, шого, чол.; інша, шої, жін.; інші, ших, ми. Ще хто-небудь, крім названого, з групи людей, об'єднаних спільною ознакою. — Молодую мою силу Багаті купили; Може й дівчину без мене 3 іншим заручили... (Тарас Шевченко, I, 1963, 253); З вихованців Брянського в роті ще залишились Роман і Денис Блаженки, телефоніст Маковей, веселий білкастий подоляк Хома Хаєцький, старшина Багіров та декілька інших (Олесь Гончар, III, 1959, 198).

В іншому разі — інакше. Отже, повинно зостатися щось од огню непорушне: В іншому разі матерія спершу в ніщо б оберталась І вже з нічого речей розмаїтість у нас поставала (Микола Зеров, Вибр., 1966, 144); Інша річ (справа); Інше діло, рідко — не такий самий стан речей; дещо інакше. — В же я не прийду, і не дожидай шукай мене. Інше діло, якби я посватана була (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 51); [Кнуриха:] Звісно, ви черниці, йому [богу] служите.. А ми, миряни — зовсім інша річ (Панас Мирний, V, 1955, 67); Я пишу мемуари.. Інша справа тепер. Я пишу насамперед для себе, і мені все цікаво (Юрій Яновський, II, 1958, 31); Іншими словами — інакше кажучи; Іншої думки [бути] про кого, що — мати не такий погляд на кого-, що-небудь, як хтось. [Любов:] Нам з Орестом належить надгорода.. [Орест:] Моя мама і Олімпіада Іванівна, здається, зовсім іншої думки (Леся Українка, II, 1951, 8); Налетіли [американці] на заводи, коли німців уже тут не було. — Промахнулись, виходить, — пожалкував Хома.. Робітники були іншої думки. Їх, видно, цей наліт не тільки не захоплював, а навіть обурював (Олесь Гончар, III, 1959, 425); Не хто інший, як... — саме ця особа. — Хоч і рік стерегтимете мене, а на другий оддамся таки не за кого іншого, як за Йвана Золотаренка (Марко Вовчок, I, 1955, 24); Чутка про те, що побито іскрівців і що командир «Іскри» не хто інший, як колишній голова троянівської артілі Оксен, облетіла район одним подихом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 540); Не що інше, як... — саме це. Те, що її зацікавило, було не що інше, як троє осідланих коней під ґанком вілли (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 286); Отже, все те, що порожняву може в собі замикати, Єсть не що інше, як тільки матерії злучення щільне (Микола Зеров, Вибр., 1966, 139); Тією або (чи) іншою мірою; У тій або (чи) іншій мірі див. міра; Той або (чи) інший — якийсь, певний, один із кількох. Зовсім нема чого ставити питання про перемогу того чи іншого діалекту, адже літературна мова мусить витворитись з усіх діалектів (Леся Українка, V, 1956, 126); Я ні хвилини не думав, щоб той або інший куточок До володіння свого приорати і вирівнять межі (Микола Зеров, Вибр., 1966, 259); Хтось (хто, дехто, хто-небудь) інший — не ця особа, — Ти, Насте, бачила когось іншого, що схожий на мене..? (Нечуй-Левицький, III, 1956, 270); Гадок у нього було небагато, але ті, які були, не позволяли йому, як декому іншому, проявляти свою силу (Гнат Хоткевич, II, 1966, 151); Навіщо все це добувати мусить Василь? Нехай би інший хто поклопотався, чи ж мало добрих людей на селі? (Олександр Довженко, I, 1958, 73); Чийсь інший — який належить не цій особі. Коли салашистський диктор на хвилину замовк, з ефіру пролунав чийсь інший грізний голос (Олесь Гончар, III, 1959, 228); Щось (що, дещо, що-небудь) інше — не цей предмет, явище і т. ін. [Кембль:] Річард молодий, а тим, що він не любить пиятики, з дівчатами не водиться, то мусить чим іншим бавитись (Леся Українка, III, 1952, 32); Комісар уже не дивився в їх бік.. і розмовляв з Храповим про щось інше (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 360). 

♦ В іншому світлі бачити (розглядати і т. ін.) див. світло; З іншого тіста [зроблений, зліплений] див. тісто; Іншими очима дивитися (бачити і т. ін.) див. око; Іншої заспівати див. заспівати.

2. перев. мн. Усі, крім названого (названих); решта. Шкільна кімната. Річард сидить на кафедрі, перед ним ученик читає з книжки; інші ученики — підлітки й дорослі — сидять по лавах (Леся Українка, III, 1952, 86); — Дивно, що ми говорили навіть тоді, коли мовчали... Що наші думки звучали в одповідь, як інші струни, коли зачепиш одну (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 292); — Бачу, що ти інше, небесне створіння, ніж усі ми, і далеко до тебе всім іншим жінкам і дочкам (Олександр Довженко, I, 1958, 245); // у знач. ім. інші, ших, мн. Усі, крім названого (названих); решта (про людей). Старший брат сів на лавці, а усі інші у рядочок коло його (Марко Вовчок, I, 1955, 298); Коли б це на неї так поглянув хтось з парубків, вона б одразу щось відрізала, але ж Роман зовсім не схожий на інших (Михайло Стельмах, I, 1962, 129); // у знач. ім. інше, шого, сер., перев. у сполуч. з усе. Усе, крім того, про що йдеться (йшлося). У всьому іншому маюся, як і досі (Леся Українка, V, 1956, 228); Стримано запитав [Блаженко] півголосом, де брат. — Живий! — заспокоїв його Сагайда. — Вуса засмалив за ніч, а все інше в порядку... (Олесь Гончар, III, 1959, 165). І таке інше (і т. ін.) див. і 2; Крім усього іншого, у знач. вставн. сл. — слід ще додати, що... Вчилася вона так собі і завжди клянчила, щоб їй підказували; крім усього іншого, їй ще й просто подобалось одержувати потай записки під час контрольних чи бути в центрі уваги всього класу, що силкується вирятувати її (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 39).

3. Один із багатьох; деякий, який-небудь. Інша рада гірш як зрада (Номис, 1864, № 6131); Інша мачуха здержує руку над пасинком, а Мотря, розпалившись, не вміла здержувати над рідним сином (Панас Мирний, II, 1954, 52); — Плаче [худоба], кажете? — задумався Лесь. — Тяжче людини. А в інших корів аж молоко сочиться (Михайло Стельмах, I, 1962, 564); // у знач. ім. іншим, шого, чол.; інша, шої, жін. Один (одна) із багатьох; дехто. Може, дуже тяжко та важко йому було, що, може, інший і не стерпить? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 122); — А коли стрижка [овець] настає? — вигукнув Корній. — Поту не менш проллєш, як інший біля домни!.. (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 15); // під час переліку, іноді повторюючись. Дехто з перелічуваних; частина. Душа товкала [штовхала] душу в боки І скриготали, мов сороки; Той пхавсь, той сунувсь, інший ліз (Іван Котляревський, I, 1952, 131); Інший турбує веслом простори морів небезпечних, Інший береться до зброї і важить на царські чертоги; Цей облягає міста і руйнує будинки нещасні (Микола Зеров, Вибр., 1966, 217); У темному коридорчику штовхалося чоловік тридцять людей. Деякі з них сиділи на лавах, деякі стояли, інші попримощувалися навпочіпки попід стінами (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 194).

В інший час; Інший раз — іноді, часом. Маленьке лихо в інший час І значним людям докучає (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 133); Як скінчу життя стражденне, Спогадайте інший раз — .. Киньте часом і про мене Пару щирих, теплих фраз! (Павло Грабовський, I, 1959, 360).

4. у знач. присл. і присудк. сл. інше, рідко. Не так, як досі; інакше. [Річард:] То вже було давно. Тепер я інше думаю, матусю (Леся Українка, III, 1952, 58); — Господи! сьогодні як учора, завтра як сьогодні! Усе одно та й одно! Коли б уже хоч гірше, так інше! — думала Олександра (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 67). ♦ Іншим разом: а) не тепер, не цим разом. Христя зам'ялася. — Багато, бабусю, казати. — А багато, то хай іншим разом — кращим часом (Панас Мирний, III, 1954, 306); Мала Вам ще щось багато писати, але сьогодні позабувала все якось, нехай вже коли іншим разом (Леся Українка, V, 1951, 42); б) іноді, часом. Він усіх вважав за ленінградців. Іншим разом починав: — Знаєш, друже... Ермітаж відбудували (Олесь Гончар, III, 1959, 240); Між (межи) іншим: а) (присл.) не надаючи особливого значення, особливої уваги; побіжно. Байдужіше, принаймні зовні, ставився [Павлуша] до успіхів Гришкових, хіба що іноді не стримається — ущипливо натякне на «волячі хвости» або так, мовби між іншим, заведе розмову про гімназію (Андрій Головко, II, 1957, 262); Крім троянівців, що виділялися своїм високим ростом і дещо уповільненою вимовою, сказаною ніби між іншим лінькуватою фразою, були приземкуваті, шустрі і говіркі манилівці (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 170); б) (у знач. вставн. сл.) до речі. Йому [М. Горькому], межи іншим, дуже потрібна книжка Клоустона в перекладі Кримського, але я не можу дістати (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 340); — Між іншим, ви помічали, з кого виходить найбільше героїв у бою? (Олесь Гончар, III, 1959, 25); Що іншого (інше), діал. — не так, зовсім інакше. — Ну, от же й ваш Іван до школи ходить. — Ба, хлопець! Хлопцям що іншого! — Дарка оживилась (Леся Українка, III, 1952, 642); [Аецій Панса:] Е, ні, не вдався я до того зроду, щоб тут у Римі жити. Не тепер мені й звикати. Вам що інше, звісно, ви молоді (Леся Українка, II, 1951, 357).

Ілюстрації

Див. також

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 822.