Лебедочко

Лебе́дочко, -ка, м. Ум. отъ ле́бідь.

Сучасні словники

лебе́дочка, -и, ж. Те саме, що лебідонька, лебедонька. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

ЛЕБІ́ДОНЬКА, ЛЕБЕ́ДОНЬКА, и, жін.

1. Пестл. до лебідка 1. Не біла лебідонька в переліт летить — Красна дівка із полону біжить (Леонід Первомайський, Слов. балади, 1946, 23); Мов по дзеркальній озера блакиті, Пливуть лебедоньки в убранні білосніжнім (Максим Рильський, I, 1956, 24).

2. перен., нар.-поет. Пестливе звертання до жінки, дівчини. — Матусю моя, лебідонько моя! Звідкіль тебе ждати, звідкіль виглядать? (Нечуй-Левицький, II, 1956, 248); [Сотник:] Настусю, Я коло тебе захожу ся [заходжуся] Тепер, лебедонько, не так! (Тарас Шевченко, II, 1953, 171).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 458.

Ілюстрації

Див. також http://proridne.com/Українські%20народні%20пісні/ОЙ%20КРИКНУЛА%20ЛЕБЕДОНЬКА.html http://proridne.com/Українські%20народні%20пісні/ОЙ%20ПЛАВАЛА%20ТА%20ЛЕБІДОНЬКА%20НА%20СИНЬОМУ%20МОРІ.html Джерела та література Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 458. Великий тлумачний словник сучасної української мови.