Вагоніти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:19, 29 жовтня 2018; Aizhdanov.fpmv18 (обговорення • внесок)
Вагоніти, -нію, -єш, гл. Беременѣть. Дівка не повинна їсти усього близнята яблука там, чи що, бо буде вагоніть усе близнятами. Ном. № 286.
1. Вагітніти. Дівка не повинна їсти усього близнята — яблука там, чи що, бо буде вагоніть усе близнятами (Номис, 1864, № 286).
2. перен. Лежати тягарем; тяжіти. Напала моя Горбоносиха на другу тему, що вагоніла на її думках (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 429).
