Планетник

Плане́тник, -ка, м. Астрономъ. Чуб. II. 584.

Планетник, або астроном — вчений, що досліджує зірки, планети і їх супутники, комети і метеоритні тіла, туманності, зоряні системи і речовину, що заповнює простір між зорями та планетами, в якому б стані вона не знаходилась. Зібрані астрономами дані про будову і розвиток небесних тіл, про їх положення і рух в просторі дозволяють отримати уявлення про будову Всесвіту в цілому. Астроном – це людина з аналітичним складом розуму. Варто розуміти, що в цій діяльності неможливо отримати швидкий результат. Деякі обчислення розтягуються на роки, так що нетерплячим людям краще не пов’язувати своє життя з цією сферою.

За допомогою комп'ютерів астрономи складають зоряні карти, прораховують траєкторії переміщень небесних тіл. Конкретна робота залежить від спеціалізації астронома. Як і в будь-якій науці, в астрономії існує безліч напрямів: космологія, небесна механіка і зоряна динаміка, астрофізика, радіоастрономія, фізика галактик, зірок, астрономічне приладобудування.Оскільки сучасна астрономія достатньо "розгалуджена" наука - підрозділяється на окремі наукові дисципліни, то практично всі астрономи-професіонали спеціалізуються у вузьких областях (наприклад, вивчають Сонце, окремі планети, зорі, галактики і т.д.).

Сучасні словники

ПЛАНЕ́ТНИК, а, чол., заст.

1. Астроном.

2. Той, хто вгадує майбутнє на підставі розташування й руху зірок; астролог. Іван.. "...кликав на тайну вечерю до себе всіх чорнокнижників, мольфарів, планетників всяких" (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 335); "Буде планетником, що знатиме не тільки те, що було, що є, ай що буде" (Петро Колесник, Терен.., 1959, 8).

3. Фахівець з астрономії. "Ми цілим гуртом пішли на вечір до відомого астронома Мейєра" (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 334); "Радянські астрономи пильно вивчали Сонце — найближчу до нас зірку" (Наука і життя, 12, 1957, 18).

4. Учений, що займається астрономією, тобто досліджує розташування, будову, властивості, походження і розвиток небесних тіл і їх систем