Ирід

И́рід, -рода, м. См. Ирод. І́РОД, а, ч., лайл. Дуже жорстока, люта людина; кат, недолюдок. [Відьма:] Як була я молодою — І гадки не мала, По садочку похожала, Квічалась, пишалась. А він мене і набачив, Ірод!.. (Шевч., І, 1951, 366); [Микита:] Пустіть мене! За що ви надо мною знущаєтесь? Лучче [краще] втопіть мене або вбийте! Собаки! Іроди! Катюги!.. (Кроп., І, 1958, 101); — Думалось, хоч дітей врятую — не пощастило. В землю загнали моїх кришеняток, іроди, упирі кляті [фашисти]! (Збан., Єдина, 1959, 237).

• 

  Опис1

Значення

ЖОРСТОКИЙ, на півн. жорсткий, і у давнину той же, але будучи вимовлятися: жорстокий. | Нині употр. тільки в переносному · знач. немилосердний, Немилостивий, безжалісний або нелюдський, що не знає жалю, жалю, співчуття; безмірно строгий, суворий, тяжкий або болісний, нестерпний, тяжкий, нездоланно грізний, невблаганний. Жорстока людина жорстоко і карає. Жорстока розлука жестокою сумом вражає. Жорстокий працю, працювати в жорстоку холоднечу і на жорстокому вітрі. Жорстокість дружин. жесточью, властивість жорстокого, кажуть про людину, про долю, про стихії та ін. Жесточество пор. Запеклі, закоренілий впертість, черствість, завзятість. Жесточью кого, що, робити запеклими, робити жорстокосердим, черствим. Жесточать, ставати жорстоким, свірепеть. Жесточествовать, виробляти жорстокості, неістовать. Жестокан чоловік., Архан. жорстока, стяжательний, скнара. Жестокан, достакан · старий. стакан, від жесть? і доща. Жестоконравний, у кого звірячий, злий, жорстокий характер. Жестоконравіе пор. властивість це. Жестокосердечний, жорстока, жестосердий, звірячий, безжальний, нечутливий, немилосердний або неспівчуття. Жестокосердечіе, жорстокосердість, жестосердіе пор. властивість, приналежність ця. У складних словах церк. жорстокий означає жорсткий, грубий; усеченное вимова жорстокий (як в російській від жорсткий), це ж вимова малорос. · В · знач. жорстокий.