Сипати

Сипати, -плю, -плеш, гл. 1) Сыпать. Сип сюди борошно. Чи засміється, чи застыдиться, так искри і сипле з очей. Г. Барв. 293. Так аж снігом сипле за шкуру. Ном. № 4397. 2) Лить, наливать. Ой пє козак да горілочку, а шинкарочка сипле. Грин. III. 316. Ой сип сирівець та криши опеньки. Шевч. Сип воду! Kolb. І. 34. 3) Лить, отливать изъ металла. Шух. І. 273, 275, 281 — 284. 4) О сѣти: выбрасывать въ воду. Сипати невід. (Стрижев.). 5) Шоссировать, мостить камнемъ (дорогу). Дорога широка, сипана камньом. Гн. I. 11.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках СИПАТИ, плю, плеш; мн. сиплють; недок. 1. перех. і без додатка. Змушувати падати куди-небудь, поступово випускаючи щось сипке або дрібне. Сип, жінко, перцю! Нехай нам на віку хоч раз гірко буде (Укр.. присл.., 1963, 65); Відставляй муку готову, Зерно сип на камінь знову (Щог., Поезії, 1958, 196); Пора варить кулешу. В киплячий казан він сипле муку (Коцюб., II, 1955, 330); Здавалося, що на туго напнуте полотно хтось рясно сипле великі горошини (Донч., II, 1956, 49); Наставив мішок - сип. Жінка набрала [зерно] в коробку і стала насипати (Головко, І, 1957, 331); * Образно. Шумів ліс, віючи холодом в душі танкістів, сиплючи жар в їхні серця (Ю. Янов., І, 1958, 316); // Висипаючи в одне місце, збирати докупи що-небудь сипке або дрібне. Ой копала бараболю, сипала на купку (Коломийки, 1969, 85); // Покривати що-небудь шаром чогось; посипати. Люди кинулись гасить вогонь, сипали на загату землю (Н.-Лев., III, 1956, 358).

@ Сипати зайцям солі на хвіст - марно погрожувати кому-небудь; нереально думати про щось. Весь вільний час ви мрієте над водою про такенну-о! щуку або сиплете зайцям солі на хвіст (Козл., Сонце.., 1957, 128); Сипати солі на рану - викликати тяжкі спомини, роз'ятрювати душевний біль; хвилювати, тривожити, непокоїти когось, додавати ще більше болю, прикрощів комусь. От лихо. Старий заледве оклигав після втрати доньки, а ти йому сиплеш солі на рану! (Ю. Янов., II, 1954, 121).

2. перех. Насипаючи землю, робити горб, вал і т. ін. - Вали сипати? Не діждуть же вони сього! Не діждуть, не діждуть! - гукали ще голосніше тії [ті], що були дальш од писарського поїзду (П. Куліш, Вибр., 1969, 157); - То таки саме перед війною було, як ми сипали могилу (Стеф., І, 1949, 199).

3. перех. Наливати з однієї посудини в іншу рідку страву. - А сип, жінко, галушки, та будем, вечеряти (Укр.. казки, 1951, 51); Параска .. підганяє Галю, щоб мерщій сипала борщ (Мирний, IV, 1955, 117); Ну, а мама Так, як мама - Сипле в миску Борщ з грибами (Стельмах, V, 1963, 370); // розм. Наливати з однієї посудини в іншу напої. Прийшов [чумак] до корчми з одним батогом. «Сип, шинкарко, горілки!» - сказав з горя (Україна.., І, 1960, 67); - Ой сип сирівець Та криши опеньки (Шевч., І, 1963, 124).

4. перех. і неперех., чим. Кидати, жбурляти що-небудь сипке або дрібне. Переходячи потік за потоком, минаючи хмурі ліси, де озивалась часом дзвінком корова або білиця [білка] сипала вниз під смереку об'їдки шишок, Іван піднімався все вище (Коцюб., II, 1955, 317); Юрмою вискакують панни, шпурляють услід гостям груддя, паліччя, сиплють піском (Вас., III, 1960, 493); Вітер вив і сипав холодним дощем і не менш холодними солоними бризками (Тулуб, В степу.., 1964, 393); Починалась хуртовина, вітер сипав в обличчя лапаті сніжинки (Зар., На.. світі, 1967,139); // Розкидати, розтрушувати що-небудь. За хвилину увіходить у браму Агамемнон, ведучи за руку Кассандру. Рабині сиплють їм під ноги квітки (Л. Укр., II, 1951, 329); По сонній воді - як самоцвіти хто сипле, і грають вони, всміхаються до місяця крізь густі віти (Головко, І, 1957, 53); // Роняти, губити щось. Сосни-мачти стогнуть не менше за інших: де поділася зелена дзвінка хвоя, якою можна було ловити вітер або сипати її собі під ноги зеленавим дощем? (Ю. Янов., II, 1958, 158); Сипле вишня квітом з білих верховіть (Забашта, Вибр., 1958, 163); //Сіяти, трусити що-небудь. Похмуре небо сипало дрібненькі росинки (Досв., Вибр., 1959, 333); Сипле з небесної чаші сніжинки рука невідома (Сос., І, 1957, 95); // Розкидати, розсипати, розбризкувати (іскри, дрібні частинки чого-небудь і т. ін.). Четверо коліс неначе залюбки.. крутились на ясному сонці й сипали бризками на всі боки (Н.-Лев., II, 1956, 307); Граніт .. сипав під зубилом іскрами і дзвенів, як залізо (Баш, Вибр., 1948, 13); * Образно. Він зціпив зуби, аж жовна ворушились над щелепами, і його огнисті.. очі аж сипали блискавицями (Смолич, Мир.., 1958, 207); // перен. Випромінювати, поширювати що-небудь. Сонечко сипало золотом щиро, пахучі квітки головками кивали привітно (Дн. Чайка, Тв., 1960, 136); Променем сріблястим сипле місяченько На сади зелені, поля та долини (Граб., І, 1959, 520); Очі Марусині.. неначе гладять по душі, сиплють тихий світ з душі тихої, доброї та веселої (Н.-Лев., VI, 1966, 6); Ліхтарі сипали м'яке світло (Десняк, Опов., 1951, 46).

@ Морозом сипле по тілу (по плечах і т. ін.); Снігом сипле за шкуру, безос. - про неприємне відчуття холоду від страху, хвилювання, хвороби і т. ін. Добре співав [Гриць]! Як було заспіває Нечая, то тобі здається, що от-от козаки вийдуть! по плечах так і сипле морозом (Вовчок, І, 1955, 40); Мене аж острах бере, .. чи не напосіла на мене ота пропасниця, що голову приском пече, а по тілу морозом сипле, аж зуби цокотять?.. (Мирний, IV, 1955, 353); Так аж снігом сипле за шкуру (Номис, 1864, № 4397); Сипати вогнем - дуже сердитися, гнівно розмовляти. Відійшов [Короп], не зважаючи, що Михайло аж вогнем сипав (Март., Тв., 1954, 72); Сипати грішми (грошима) - надмірно, нерозсудливо витрачати гроші. Хоть і бачила день в день, що Ежен сипле грішми, та все-таки їм стало якось моторошно, коли почули в однім слові, яка сума пішла на їх тринедільні гульки (Фр., І, 1955, 325); - Я не потерплю, щоб кожен сипав народними грішми направо й наліво (Кучер, Трудна любов, 1960, 241); Сипала грошима Самойловичка по судах, щоб здійснити свою волю (Крот., Сини.., 1948, 43); Сипати піском проти гори - виконувати марну роботу; даремно виступати проти сили. Проти гори піском не сипать з поли (Укр.. присл.., 1963, 46); [Василь:] Боліло та рвалося на шматки моє серце, а що вдієш проти сили? не сипатимеш піском проти гори!.. (Мирний, V, 1955, 107).

5. неперех. Іти, падати (про рясний дрібний дощ, сніг і т. ін.). Сипле, сипле, сипле сніг, З неба сірої безодні Міріадами летять Ті метелики холодні (Фр., XI, 1952, 34); Зверху сипав і сипав дрібний сухий сніг, наче борошно з подертого сита (Тулуб, В степу.., 1964, 220); Забивши два кілки, біля яких було поставлено дерев'яний щит, Павло зрозумів, що буде безглуздям вовтузитися в цій грязоті [грязі], коли ще й зверху сапатиме дощ (Хижняк, Килимок, 1961, 6); [Колос:] Знову почало з неба сипати (Корн., II, 1955, 36).

6. перех. і неперех., перен., чим, розм. Говорити, вимовляти що-небудь швидко, безперервно, одне за одним. Маруся вертілась, сипала свої зауваження,.. не бентежачись, що її чують не тільки Аврельця з Олею (Вільде, Сестри.., 1958, 463); Сергій сьогодні менше сипле сарказмами, настроєний скоріше на філософський лад (Гончар, Циклон, 1970, 11); * Образно. Чубенківськай загін брів напомацки, поліські сосни обступили з усіх боків, і шуміли, і сипали рівним сном шепіт, і рипіли, мов снасть, і вуркотіла, мов паруси (Ю. Янов., II, 1958, 209).

@ Сипати докорами на кого - докоряти комусь. Прийшов Яків додому, і .. вона сипала на його [нього] докорами (Мирний, І, 1954, 234); Сипати дотепами (жартами, дотепи, жарти) - часто вставляти в свою мову жартівливі, гострі, дотепні слова, фрази і т. ін. У центрі уваги була Оксана, яка весь час сипала дотепами, розповідала веселі історії з інститутського життя (Минко, Ясні зорі, 1951, 239); Невеличкий, але меткий, .. він стояв посеред натовпу учнів і сипав дотепи (Кол., Терен.., 1959, 29); Радивон сам вдоволений до нестями... Сипле жартами, що від них молодиці аж мліють (Горд., Дівчина.., 1954, 86); Сипле [Миша] жарти .. Дівчина всміхається (Дор., Літа.., 1957, 165); Сипати компліменти див. комплімент; Сипати питання (запитання, питаннями, запитаннями) - ставити кому-небудь багато запитань. - Який Бонковський? Які карбованці? Може, ти гроші загубив у дорозі? - сипала Онися питання (Н.-Лев., III, 1956, 169); Тепер Батуллі розв'язно зацікавлений, просто дивиться в очі Молоканові, сипле запитання, дає поради (Ле, Міжгір'я, 1953, 427); Сипати прислів'ями - часто використовувати в своїй мові прислів'я. На косовиці сіна або сівбі Герман Карпович без кінця сипав прислів'ями (Мас., Роман.., 1970, 36); Сипати прокльони (прокльонами) - проклинати кого-небудь. Той [хаджі] в безсильній злості лишень плював та сипав прокльони (Коцюб., І, 1955, 295); Очі горіли сатанинським вогнем, а почорнілі вуста сипали прокльони (Тют., Вир, 1964, 391); Поки гестапівець, сиплячи прокльонами, сичав і зводився з землі на ноги, .. в полі, недалеко від села, спалахнуло червоне полум'я (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 180); Сипати словами (слова) - багато й швидко говорити. Пані так і сипле словами, і хусточкою очі обітре, і руками сплесне (Вовчок, І, 1955, 262); Віта сипала словами, сміялася, обнімала, не даючи Ані й отямитися (Ряб., Жайворонки, 1957, 158); Все, що сказав Євген, ніби не стосувалося її, а когось іншого. А він ніби не помічав того, перехилився до неї, сипав слова (Чаб., Катюша, 1960, 279); Як горох (горохом) сипати (обсипати) див. горох; Як з (із) рукава (з мішка) сипати - дуже багато говорити. Говорить, як з рукава сипле (Укр.. присл.., 1955, 302); Кирило сипав як із рукава: про «бариню», .. про порошки для апетиту (Вас., II, 1959, 168); І сипле [Патякало] вже як з рукава, І вже таке торочить, Що Потакайло лиш кива, А інші всі регочуть (Біл., Зигзаг, 1956, 19); [Канупір:] Слухаєш-слухаєш його, аж голова тобі почне макітритись, а він сипе [сипле] та й сипе як з мішка (Кроп., II, 1958, 138).

7. перех. і неперех., чим, перен., розм. Виконувати дії, пов'язані з великою інтенсивністю або безперервністю. Поцілунок за поцілунком сипле. Василь стоїть, регочеться. Галя сердито одпихається (Мирний, IV, 1955, 148); // Із захопленням, енергійно грати на музичному інструменті. Всім відомий у районі бригадир Микола сипле танці на гармоні і пісні довкола (Уп., Вітчизна миру, 1951, 101); Сидів на нижніх нарах веселоокий баяніст і сипав переборами, а хлопці посеред вагона давали лиха закаблукам (Загреб., Шепіт, 1966, 38); // Співати енергійно, довго (про птахів). Жайворонки, та божа дрібнота, що лиш вона одна під саму синяву небес.. збивається, сипала солодкими перлинними трелями (Коб., III, 1956, 461); У молодому дубняку зозулі сипали «ку-ку...» (Гонч., Вибр., 1959, 332); Соловейко Навесні, Навесні Сипле співи Голосні, Голосні (Бойко, Ростіть.., 1959, 14).

8. перех. і неперех., перен. У великій кількості, щедро спрямовувати дію на кого-небудь. Чи не він [козак] то гука, перескакує гору й байрак І на вражі полки сипле кару і жах? (Укр. поети-романтики.., 1968, 141); Душа його [поета] кипить, рокочуть грізно струни І сиплють на земних богів свої перуни (П. Куліш, Вибр., 1969, 369); // розм. Бити, шмагати, лупцювати кого-небудь чимсь. [Недоросток:] Коли б оце тобі вліпив в долоню з десяток лінійок, як, бувало, наш дяк сипле, тоді б у голові в тебе швидше колеса повертались... (Вас., III, 1960, 92); - Жерти так умієте? - і шпурляла [мачуха] якоюсь ломакою услід за чоловіком, а пасербиці сипала запотиличниками (Хотк., II, 1966, 94); На голови катів ми сиплемо удари (Сос., І, 1957, 52); // Посилено стріляти в кого-небудь. Турецькі гармати сипали ядрами зо дві години. З-за диму не було сонця видно (Мак., Вибр., 1956, 500); Уночі партизани поодинці - врозсипну - підкрадалися до будинку і стріляли у вікна. Тоді там зчинялася тривога - звідти сипали з кулеметів (Мик., II, 1957, 275); // Спрямовувати у великій кількості. Галичани турляли драбини дрючками, сипали рій стріл (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 310); * Образно. Сонце палке сипле стріли на білую крейду (Л. Укр., І, 1951, 151); // Давати кому-небудь щось у великій кількості, наділяти когось великою кількістю чого-небудь. Дітей, що за ним так, як сарана, біжать, заставляє [чоловік] танцювати, а їм за те жменями .. горішки сипле (Кв.-Осн., II, 1956, 290); Швиденько Мороз розгортає пакунки І сипле їм [дітям] щедро свої подарунки (С. Ол., Вибр., 1959, 163); * Образно. Всі тільки ніченьку й ждуть, Щоб одягнувшися темними крилами,.. Щедро і сміло бажаючим сипала В вічі снодійні маки (Щог., Поезії, 1958, 316).

9. неперех., розм. Прибувати у великій кількості звідки-небудь або кудись. - Я не знав, де їх [людей] у сина дівати. Таки так і сиплють, так і сиплють! (Кв.-Осн., II, 1956, 244); Позаду зі сходів все ще сипав, мов гречка з сита, чорний натовп пасажирів (Панч, II, 1956, 115).

10. наказ. сп. сип (сипте), неперех., розм. Уживається як спонукання до дії. - Разом на нього, Начку! Сип йому головою в живіт, щоб на місці перевернувся! - крикнув Владко (Фр., VI, 1951, 145); Безладна стрілянина і вигуки: «Отак їх! Пішли навтіки сині жупани! Сип по них з кулемета!» (Мокр., П'єси, 1959, 23); - Сипте, хлопці, до пана гетьмана: нова здобич у руки нам пре (Тулуб, Людолови, II, 1957, 177).

11. перех., діал. Відливати (у 6 знач.) що-небудь. Як сипле [гуцул] що або вирізує,- кладе туди сто орнаментів, сто мотивів, сто барв. Так же й убирається, так же й співає (Хотк., II, 1966, 68).

Ілюстрації

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]