Прачити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:38, 24 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Пра́чити, -чу, -чиш, гл. Бить валькомъ бѣлье, полотно. Я думав, що прачки прачуть, а то по Марусі малі діти плачуть. Грин. ІІІ. 241.