Бабрання

Бабрання, -ня, с. Занятіе грязной работой, пачкотня. Остогидло мені оце бабрання коло хати.

БА́БРАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.

1. Бовтатися руками в чому-небудь рідкому, брудному. Сиди цілий вік у кухні, бабрайся у помиях, і ніколи тобі ні приємності, ні розваги... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 372); Обома руками, по-робочому, він бабрався у намули як у тісті (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 119); * Образно. [Микола:] Люди! ..Не мучте мене! Не бабрайтесь у моїм серці! (Іван Франко, IX, 1952, 138); // Порпатися в чому-небудь рідкому, брудному (про тварин). В калюжах бабрались горобці (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 53); Був тут звичайнісінький і, до того ж, занехаяний вигін-пустир, де паслися гуси та в калюжах після дощу бабралися свині (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 5).

2. перен. Повільно що-небудь робити; копатися. — Але скажи мені, чому бабрався властиво ваш артист так довго коло того портрета? (Ольга Кобилянська, II, 1956, 360).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації