Дата
Зміст
Словник Грінченка
Дата, -ти, ж. Число мѣсяца.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДАТА, и, жін. Календарний час якої-небудь події. [Поет:] Вітаю цей величний день, Велику історичну дату [великого Жовтня], Що принесла й у нашу хату Для думки волю й для пісень (Володимир Самійленко, I, 1958, 242); Трудівники Львівської області відзначають у цьому році знаменну дату — 20 років возз'єднання всіх українських земель в єдиній соціалістичній державі (Колгоспник України, 4, 1959, 9); // Позначка на листі, документі і т. ін. про час (рік, місяць і число) його написання. Новели, під якими нема дати, написані: «На віру» — 1891 р., «Ціпов'яз» — 1893 р. (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 287); — Дату я поставлю сам, коли буде на те потреба (Юрій Смолич, І, 1958, 61).
Словник іншомовних слів
дата; ж. (лат., від дане) точний календарний час (рік, місяць, число) якоїсь події, факту.
Орфографічний словник української мови
дата іменник жіночого роду