Ригати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:40, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Рига́ти, -га́ю, -єш, одн. в ригнути, -ну, -неш, гл. 1) Дѣлать отрыжку, отрыгнуть. Не їв редьки, не буде ригати. Ном. № 6744. 2) Блевать, рвать, вырвать. 3) Изрыгать, изрыгнуть. Язики на мене гострять і отруту з уст ригають. К. Псал. 313.
