Щасливити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Щасливити, -влю, -виш, гл. Осчастливливать. Благословля Господь покірних, великих і малих щасливить. К. Псал. 265. Щасливить поглядом і поглядом карав. К. МБ. XII. 269.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЩАСЛИ́ВИТИ, влю; виш; мн. щасливлять; недок., перех. Робити кого-, що-небудь щасливим. Мав нахил він один — охоту дарувать, Щасливити людей (Максим Рильський, Поеми, 1957, 230); Ми, повні сил і героїзму, Будуєм Мир — і ти, і я! Все швидше йде до комунізму Радянська здружена сім'я: Щасливить світ своїм походом, Землі дає життя і цвіт!.. (Степан Олійник, Вибр., 1959, 32)

Синонімічний словник української мови

ЩАСЛИ́ВИТИ кого (робити когось щасливим), ЩАСТИ́ТИкому, заст.Мав нахил він один - охоту дарувать. Щасливити людей (М. Рильський); Як згадали, так зробили, Щастила їм доля, І розбили вражу силу, Як пух серед поля (І. Франко).

Ілюстрації

486213 w 300.jpg 2.jpg Podrugi-2-700x467.jpg

Медіа


Джерела

  1. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
  2. Всесвітній словник української мови
  3. Словник української мови Б. Грінченка