Волокти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Волокти, -чу, -чеш, гл. Тащить, влачить, тянуть. Так потомились, що насилу ноги волочуть. Рудч. Ск. II. 48. Убив корову, взяв на плечі та й волоче. Рудч. Ск. II. 189.