Вужака
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:47, 29 жовтня 2018; Vasholokh.fpmv18 (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Вужака, -ки, м. Ужъ, большой ужъ.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВУЖА́КА, и, чол. Збільш. до вуж. Вужака, вистежений нами в траві чи кущах, правив нам за величезну гадюку — пітона (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 36); * У порівняннях. Обкрутившися вужакою по долині, випливав [потік] на захід (Іван Франко, VI, 1951, 22).
Синонімічний словник української мови
Вужака іменник чоловічого роду, істота.
Ілюстрації
|
|
