Лучина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:03, 29 жовтня 2018; Kvlehkobyt.ij18 (обговорення • внесок)
Лучина, -ни, ж. Лучина. Єсть у мене в кешені лучина, засвітимо чорними очима. Нп. Я ходила, молода, в темний ліс по лучину. Чуб. V. 1171. Ум. Лучи́нна. За лучинку найде причинку. Ном. № 2795.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
