М’ятка

М’я́тка и мня́тка, -ки, ж. Ум. отъ м’я́та.

Сучасні словники

М'ЯТА, и , ж. 1. Багаторічна трав'яниста запашна рослина родини губоцвітих з довгасто-еліптичними листками та дрібними квітками, зібраними в густі пазушні кільця. Навкруги ллються пахощі лелій, левкоїв, рожі та м'яти (Н.-Лев., III, 1956, 316); Он і грядочка з квітками - така малесенька, а чого там тільки нема, й канупер, і м'ята кучерява, ще й повної рожі кущик (Л. Укр., III, 1952, 493); Листя м'яти містить дуже цінну ефірну олію, яка широко використовується в медичній, парфюмерній, кондитерській, лікеро-горілчаній та інших галузях промисловості (Хлібороб Укр., 5, 1966, 18).

2. Настій, відвар із цієї рослини. Ростила сина, викохувала, маленьким в любистку та м'яті купала (Коз., Вибр., 1947, 88).

Ілюстрації

Джерела та література

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=м’я́та

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]