Човно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:07, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Човно́, -на́, с. = Човен. Тягне дід човно стежкою, між густими лозами. Левиц. І. 126. Ум. Чове́нце. Аж тут править мальоване човенце, править та й прибило до самого ганку, а з човенця виходить панночка. Федьк. Пов. 48. Бігнуть, пливуть човенцями, поблискують весельцями. АД. І. 246.
