Дівоснуб
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:06, 28 жовтня 2018; Yopodliesna.ij18 (обговорення • внесок)
Дівоснуб, -ба, м. = Дівошлюб. «Посредники эти въ дѣлахъ жениха получаютъ названіе.... старость, бояръ, пословъ, дівоснубовъ». Чуб. IV. 56.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ДІВОШЛЮБ -а, ч., ент.
1) Те саме, що сват.
2) діал. Сватання.
Дівошлю́б, (дівослюб), -ба м.
1) Сватъ.
2) Названіе обряда сватовства въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ, напр. въ Кобр. у. Гродн. губ. Чуб. IV. 658. Дай мені, Боже, од батенька вийти, до свекорка прийти, — бо вже мені докучили части дівошлюби столи устилаючи, кубочки сповняючи. Рк. Макс. Cм. Злюбини.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Тлумачний словник української мови
