Околія
Околія, -лії, ж. = Околиця 1. Крижан був такий, шо вся околія його лякалась. О. 1861. X. 26. Усю околію зібрать та й косить. Ном. 14020.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ОКОЛИЦЯ 1, і, жін.
1. Віддалена від центру частина населеного пункту. Сонце тільки-но сховалося за будівлями міської околиці (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 154); Околиця села, а за нею — берег, ніби болото, а далі старезний похмурий праліс (Микола Олійник, Леся, 1960, 62).
2. Місцевість, що прилягає до чого-небудь, оточує щось; округа. Блука наш Іванко із села в село, і хуторів не мина.. Обійшов усю околицю і вже степами потяг (Олекса Стороженко, I, 1957, 136); Пішла добра чутка про економа Серединського по всій околиці, як про хазяйновиту й здатну людину (Нечуй-Левицький, I, 1956, 157); Через яких тижнів два після пожежі у Вітровій Балці по всій околиці пройшли пожежі, як вогняні смерчі (Андрій Головко, II, 1957, 280).
3. рідко. Віддалена прикордонна область держави; окраїна. Не міг великий князь Київської Русі завжди знати, що робиться на околицях Руської землі (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 71).
4. у знач. присл. околицею. Обхідним шляхом, манівцями. Сердюки теж встряли в розмову, намагаючись околицею вивідати в земляка, чи є змога чабанам утаювати від прикажчиків ягнят або готові смушки (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 232).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
https://ukrainskamova.com/publ/slovnik_sinonimiv/o/okolicja/37-1-0-11143
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]