Знатник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Знатник, -ка, м. Знахарь, колдунъ. Мнж. 72. Сей Бондарь знатни́к великий бувО. 1862. V. 102.

Сучасні словники

ЗНА́ТНИ́К, знатника, заст., рідко. Те саме, що знахар. * У порівняннях. Прадід стояв, мов знатник, що знає всі весняні тайни, він здавався Данилкові господарем степових звичаїв (Юрій Яновський, I, 1954, 257).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання