Бесіда

Бесіда, -ди, ж. = Беседа. Бесіди богато, а розуму мало. Фр. Пр. 27. Ой чия ж то бесіда тут вечеряє весела. X. Сб. ѴІІ. 425.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

БЕ́СІДА, и, жін.

1. Розмова з ким-небудь. Служниця підслухала їх бесіду і пішла подивитися золотогривого коня. (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 64); Жваві суперечки й бесіди чулися по всіх вулицях і провулках (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 271).

2. Доповідь, повідомлення на яку-небудь тему з наступним обміном думками; співбесіда. Агітатори серйозно готуються до своїх бесід (Літературна газета, 27.XI 1947, 1); В партгрупах провадилися бесіди з комуністами про наступні звітно-виборчі збори (Радянська Україна, 27.XI 1948, 2). ♦ Народні бесіди — те саме, що Народні читання (див. читання). — Заведи школу — учитися; у свята — народні бесіди, поучай уму-розуму... (Панас Мирний, I, 1954, 340).

3. розм. Гуляння в когось; бенкет. Хоч небагатечно гостей зібралось, А все ж бесіда гарная була (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 182); — На цю покрову на бесіді стрілися мої старі з Тетяниними, та й пішло у них чаркування (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 63).

4. розм. Товариство, компанія. Іноді було насмішить [дід] бесіду, аж за животи беруться (Панас Мирний, I, 1949, 258); В Филона така бесіда зібралась (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 179).

5. діал. Мова, мовлення. Петрикові лють бесіду відобрала, стояв, як свічка (Марко Черемшина, Тв., 1960, 38).

Ілюстрації