Ячати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:45, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Ячати, ячу, ячи́ш, гл. 1) Кричать по лебединому. АД. І. 253. Піди ти степом по над Дніпром, послухай ти, чуро: чи то гуси кричать, чи лебеді ячать. АД. І. 248. 2) Кричать, шумѣть (о многихъ людяхъ). АД. І. 216. Ви, туркияничари, помаленьку ячіте, мого вірного клюшника не збудіте. АД. І. 213. Через поле чути глухий гомін, ячать здалеку людські голоси. К. ЧР. 314. Уже пізно, а й досі діти ячать. Лебед. у. См. Якотіти.

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Ячати&oldid=71228