Здобуток

Здобуток, -тку, м. 1) Пріобрѣтеніе. 2) Разжива. Виряжаються козаки на здобуток. МВ. І. 140. Позитивний результат роботи, діяльності; досягнення, успіх. Ідеш вперед, як у тернах, що рвуть твоє тіло... За кожний здобуток платиш ціною крові... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 160); Письменницька робота надзвичайно складна, творча. Тут можливі і свої удачі, здобутки, можливі і невдачі, зриви (Радянське літературознавство, 3, 1966, 14); Інтереси народів Радянського Союзу нерозривно переплетені, культурні здобутки одного народу щедро переливаються в скарбницю другого (Максим Рильський, Веч. розмови, 1962, 104)

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації