Магнатерія

Магнате́рія, -рії, ж. соб. Магнаты, высшее дворянство старой Польши.

За словником

Тлумачення слова у словниках

1.Магнатерія – вище дворянство старої Польщі. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

2.Магнате́рія: -- панівна верства суспільства (магнати, магнатство) Толковый украинский словарь. 2014.

Історія

В Україні земельна власність магнатеріЇ почала формуватися в 14 ст., коли її значна частина опинилася під владою польських і литовських шляхтичів і князів. Протягом 15–16 ст. магнатерія українського походження була зрівняна урядами Корони Польської й Великого князівства Литовського в правах з польськими і литовськими шляхтичами. Серед магнатів на укр. землях особливо виділялися могутністю князі, переважно литовського походження: Вишневецькі, Заславські, Корецькі, Острозькі, Четвертинські, Чорторийські. Деякі з них нерідко ставали в рішучу опозицію вищій владі. На середину 17 ст. магнатерії вдалося захопити в Україні близько 70–80 % селян разом із землею. Національна революція 1648–1676 ліквідувала старі кріпосницькі відносини та магнатські володіння на більшій території Наддніпрянської України. У 18 ст. вони продовжували зберігатися в західних регіонах. На Правобережній Україні земельна власність магнатів не тільки відновилася, а й помітно зросла. Унаслідок 2-го поділу Речі Посполитої та приєднання Правобережжя до Російської імперії (1793) тамтешніх магнатів царський уряд зрівняв у статусі з російським дворянством. У Лівобережній Україні, Слобідській Україні, на півдні України на магнатерію перетворилися представники давніх старшинських родів , новоявлене панство. Їхні маєтки здебільшого проіснували до 1917. У Західній Україні земельна власність магнатів (Васильки, Крисківи, Миколаєвичі, Богдановичі та ін.) була ліквідована радянською владою на початку Другої світової війни.

Ілюстрації