Пузатий

Пузатий, -а, -е. Брюхатый. Шевч.

Сучасні словники

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПУЗАТИЙ, а, е, розм.

1. З великим животом, товстий. За богами - панства, панства В серебрі та златі! Мов кабани годовані - Пикаті, пузаті!.. (Шевч., І, 1963, 244); Шибонув його з пістоля в лице пузатий курінний... Упав козак... (Сос., І, 1957, 360); Молодий хлопець сидів охляп на низенькій пузатій конячині (Коп., Лейтенанти, 1947, 178).

2. перен. Низький і широкий, з опуклими, випнутими боками (про неживі предмети). Червоне зарево [заграва] полум'я гоготить у пузатій порепаній грубі (Мирний, І, 1954, 339); На столі вже пузатий чайник пирхає, що аж покришка бряжчить (Донч., VI, 1957, 188); Взяв [Карпо] під пахву пузатий портфель, пішов з установи додому (Шиян, Баланда, 1957, 200).

Ілюстрації

Див. також

• Великий живіт: п'ять найпоширеніших причин
• Великий живіт: причини, лікування
• Чому росте живіт у жінок: кілька причин
• Великий живіт: приховані причини зайвої ваги